| Мапа сайту |
|
 |
| Категорії розділу |
|
|
|
Всього матеріалів в каталозі: 99
Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 3 ... 9 10 » |
 Перегляд файлу он-лайн: |
У статті представлені нетрадиційні (інноваційні) класифікації уроків з української літератури, зокрема О. Демчука, Н.Сосюк, К. Приходченко. Викладені у доступній, конспективній формі типи уроків будуть корисними учителям, студентам-практикантам. |
У статті представлені класифікації уроків з української літератури: традиційні (І. Соболєва, М. Кудряшова, В. Неділька, Б. Степанишина, Є.Пасічника) і нетрадиційні (інноваційні), зокрема О. Демчука, Н.Сосюк, К. Приходченко. Викладені у доступній, конспективній формі типи уроків будуть корисними учителям, студентам-практикантам. |
У цьому розділі наведено відповіді на деякі поширені питання щодо шрифтів (поняття шрифту; типи шрифтів, які увійшли до Windows; який шрифт краще обрати; чи можна зробити шрифти на екрані чіткішими та інші). |
 ![]() Ми читаємо. Це є елементом культури, її невід’ємною частиною. І хоча наш стрімкий час пропонує сьогодні дедалі досконаліші технології й тонші засоби комунікацій, світ людських почуттів залишився тим же, що був у людей позаминулого століття. Ми точно знаємо, через що Онєгін посварився з Ленським. Але чому неодмінно потрібно було стрілятися й чому їхня дуель була неминуча, можемо тільки здогадуватися. Щоб зрозуміти сенс учинків людей минулого, нам необхідно знати їхнє життя, і тоді ми зрозуміємо літературу XIX століття. |
Продовжуючи почату раніше розмову про редагування як фах, портал "Книгобачення" пропонує читачам інтерв'ю з Іваном Верстюком, редактором з інформаційної агенції "РБК-Україна", чиї статті також з'являлися і на шпальтах "Книгобачення". Прийшовши до редакторської роботи після навчання на філософських відділеннях Києво-Могилянської академії та Російського державного гуманітарного університету, а також досвіду праці в низці українських видань, І. Верстюк працює нині в царині ділової журналістики. Відповідаючи на запитання А. Судина, він розмірковує про актуальні проблеми редакторської справи й усі ті речі, з якими щодня мусить мати справу редактор інформаційної агенції. |
 Федір Іванович Буслаєв (1818 - 1897) — російський філолог і мистецтовознавець, академік Петербурзької академії наук з 1860. |
 Літопис Григорія Грабянки — одна з найвидатніших пам'яток української історіографічної прози кінця XVII — початку XVIII ст. За ним, а також за літописами Самовидця і Величка закріпилася назва «козацькі літописи». Але така назва — досить умовна, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України — і яка надто далека від традиційної літописної форми.
Герб Війська Запорозького з літопису Григорія Грабянки |
 Літопис козацького канцеляриста Самійла Васильовича Величка - найбільший за обсягом історичний твір свого часу, надрукований у Києві 1848-1864 рр. Унікальність цього наймонументальнішого твору історико-мемуарної прози ХXІІ-ХVІII ст. полягає в тому, що це не тільки літопис (так умовно назвали його перші видавці), а й історичний, публіцистичний і художній твір. Разом з Літописом Самовидця, Літописом Григорія Грабянки, "Історією Русів" Величків твір входить у корпус козацької історіографії, авторами якої є літописці-вчені, вихованці Києво-Могилянської академії, представники знаменитого "стану військових канцеляристів", який, за оцінкою М.Грушевського, прийшов "на зміну духовних представників київської схоластики першої половини XVIII ст. та загальноросійських ухилів її епігонів другої половини: він підготував національне українське відродження XIX століття" |
|
|
| Пошук |
|
|
|
