| Мапа сайту |
|
 |
| Категорії розділу |
|
|
|
Всього матеріалів в каталозі: 99
Показано матеріалів: 91-99 |
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 |
 Віталій Степанович
Мітченко народився в Тулі.
Закінчив відділення графіки Московського поліграфічного інституту
(1976).
Працює в галузі станкової графіки, каліграфії, ілюстрування та
оформлення
книги. Учасник міжнародних та українських виставок, член СХ України.
Старший
викладач Київського художнього інституту.
У рубриці вміщено дві статті Мітченка В.С., присвячених українському скоропису: 1. "Мистецтво скоропису в просторі українського барокко"; 2. "Естетика українського скоропису".
|
Такий соціально-історичний феномен, як
українське козацтво, не міг не
відбитися в українській мовній дійсності останнього пів-тисячоліття. З
цим феноменом пов'язаний передусім процес збагачення і становлення
лексичної системи загальнонародної української мови. Особливо відчутний
вплив реалії козацького життя справили на формування українського
військового лексикону. Саме завдяки військовому мистецтву українського
козацтва у нашій мові утвердились такі слова і словосполучення переважно
термінологічного вжитку, як битва, бійниця, булава, бунчук, варта,
ватаг (ватажок), відсіч, військо, військова музика, військовий табір,
військовий трубач, галера, гармата, гармаш, гаківниця, гетьман, джура,
довбиш, дріб, загін, залога, зброя, козак, комонник, компанієць,
кошовий, кошовий отаман, куля, кресало, курінний, курінний отаман,
курінь, лава, литаври, лицар, мушкет, морська гармата, наказний отаман,
наступ, обозний, осавул, отаман, пернач, пищаль, пістоль, піхотинець,
полк, полковник, полкова гармата, порох, порохівниця, похід, редут,
реєстровець, рушниця, самопал, сердюк, січовик, сотник, сотня, спис,
стрій, хорунжий, чайка (судно), чата, шабля та ін. |
 У цій рубриці містяться цікаві факти про українське слово |
 Ця стаття є спробою соціолінгвістичного
аналізу досить цікавого мовного
явища – українсько-російського суржику. Як відомо тлумачний словник дає
таке тлумачення слова «суржик» - «суміш зерна пшениці й жита, жита й
ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші». З позиції
соціолінгвістики суржик можна трактувати як побутове мовлення значної
кількості українців, в якому об'єднані лексичні та граматичні елементи
української та російської мов без дотримання літературної норми. |
Луцький
медик Олександр Харченко виявив цiкаву закономiрнiсть: нешанобливе
ставлення до рiдної мови... скорочує життя.
Звiсно ж, перша
реакцiя на таке твердження - це подив i,
м'яко кажучи, недовiра. Проте дослiдник має свої аргументи.
|
Кожен народ має свою мову. Якщо народ втрачає свою мову, він перестає бути народом. Де хозари, де половці, де обри, де ятвяги, а разом з ними і їхні культури, звичаї? Їх нема, бо нема їхніх мов. Хоч генетичні нащадки цих народів існують, але вони розчинилися в інших народах, в інших культурах. Українська нація збереглася, бо зберегла свою мову. |
 У садочку №67 (що на вул. Зеленій, 95) розгорівся мовний скандал.
До Міжнародного дня рідної мови депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода», філолог Ірина Фаріон провела у дошкільному закладі «урок грамотності». Місцевий політик у грубій формі відчитала малюків за те, що ті неправильно назвали свої імена. Українською, за її словами, буде «не Міша, а Михайлик»… «Якщо станеш Альоною, то потрібно пакувати валізи і виїжджати до Москви», - пригрозила Фаріон дівчинці, яка назвалася Оленкою. Присоромила, по суті, принизила, дівчинку Лізу, мовляв, це ім ’я від інфінітива «лизати»…
|
Як наша мова поєднує нас із далекими предками і дозволяє зберігати інакшість у глобалізованому світі? Чому двомовність може призвести до психічних розладів і роздвоєння особистості? На ці питання ще в XIXст. давав відповідь український вчений Олександр Потебня. Сучасні мови творилися віками. Звісно, є штучна мова есперанто, комп'ютерні мови, що люди не вважають їх рідними, бо не вчаться сприймати світ крізь призму цих мовних систем. Такі видатні учені як Вільгельм фон Бенджамін Лі Гумбольдт, Олександр Потебня, Мартін Хайдеггер, Едвард Сепір, Уорф переконані, що кожна мова несе в собі своєрідну картину світу. Чому так? |
Якщо в будь-який час, у будь-якому місці України зупинити на вулиці будь-кого і поставити перед ним нескладне запитання, - якої національності люди, що мають прізвища з суфіксами -енко, -ський, -ов/-ев, - можете не сумніватись: відповідь буде без варіантів: -енко - українець, -ський - поляк, -ов/-ев - росіянин. |
|
|
| Пошук |
|
|
|
