14 жовтня 2004 р.

- свято Покрови, день створення УПА і святкування Дня Українського козацтва усіма козацькими громадами України. Основні святкування відбуваються на о.Хортиця в Запарозській Січі, Батурині і уКиєві

6 жовтня 1655 р.

-Переможна битва під Городком. Остання з найбільших перемог козацтва на чолі з Богданом Хмельницьким армії Речі Посполитої;

6 жовтня 1813 р.

- участь 8 українських козацьких полків у битві під Лейпцигом, у якій наполеонівська армія отримала ще одну нищівну поразку (Росія, Прусія, Австрія, Швеція проти Франції, Польщі, Бельгії, Голландії, Італії; брало участь понад 500 тис. осіб з обох боків);

14 жовтня в Україні відзначається одне з найбільших шанованих свят – Покрова Пресвятої Богородиці, в народі його ще називають Третя Пречиста.

З тих давніх часів, це свято дуже вшановувалося у Київський Русі. Багато храмів було збудовано на його честь. А особливо свято Покрова шанувалося українськими козаками, тому що вони як воїни, що стояли на захисті віри християнської, були постійно в небезпеці. Але покладали свою надію на Бога і молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх, покривала своїм покровом і визволяла від несподіваної смерті. Саме тому в усі козацькі часи головний храм в центрі січі був на честь Покрова Пресвятої Богородиці – свято вважалося престольним для козаків. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.

Успадкувавши войовничість давніх русів, запорожці були водночас побожними, як і всі українці. Вільне козацтво глибоко шанувало Покрову. Нащадки напасників, від яких вона врятувала у храмі мирних людей, волею Всевишнього стають ревними захисниками віри християнської, сповідальниками культу Покрови Пресвятої Богородиці! На її славу завжди влаштовували церкву в самій Січі. Під Покровою Божої Матері запорожці не боялися ні вражого вогню, ані грізної стихії.

14 жовтня 1942 р.

- створення Української повстанської армії (УПА) як організованої національної військової сили;

- створення С.Качинським (Остапом), членом ОУН-Б "Першої сотні УПА” під командуванням поручика І.Перегійняка, яка складалася в основному з поліщуків;

14 жовтня 1990 р.

- відбувся Всеукраїнський козацький з’їзд в червоному корпусі Київського Державного університету імені Тараса Шевченка. Головним омаманом Українського козацтва було обрано Олексу Посинку;

16 жовтня 1917 р.

- відбувся з’їзд Вільного козацтва у м.Чигирині на Черкащині, на якому були присутні 2 тис. делегатів, які представляли 60 тис.  організованих вільних козаків України й Кубані (на з’їзді було обрано Генеральну Раду з 12 осіб та отамана – командира 1-го Українського корпусу генерала Павла Скоропадського);

16 жовтня 1918 р.

- гетьманським Універсалом відновлено козацтво на Україні;

24 жовтня 1656 р.

- підписання у Вільні московсько-польського перемир’я (уряд московського царя Олексія Михайловича, наляканий воєнними успіхами шведських військ у Польщі, пішов на зраду України і грубе порушення договору 1654 року, московський цар передав Б.Хмельницькому через бояр суворе попередження, що буде "оружием защищать Польшу как бы и собственное отечество” і вимагав припинити воєнні дії);

27 жовтня 1659 р.

- підписання Переяславських статей – угода між Юрієм Хмельницьким і московським урядом, якою регулювалося правове та політичне становище козацької України у складі Московської держави: гетьманові заборонялося брати участь у міжнародних справах, московські війська розташовувалися в усіх найбільших містах України (Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Умані, Брацлаві), їх фінансове та матеріальне забезпечення здійснювалося за рахунок місцевого населення, козакам заборонялося вести війну, обирати гетьманів, генеральну старшину і полковників без згоди Москви; Митрополит Київський підпорядковувався Московському патріархові (Україна втратила незалежність і перетворилася в автономну частину Московії);

жовтень 1707 р.

- початок московсько-козацької війни на Дону та в Україні під проводом отамана Кондратія Булавіна (з 1708 року – військового отамана Великого Війська Донського). Причина війни – намагання царського уряду Петра I захопити козацькі землі та встановити на них московські порядки; повстання підтримали запорозькі козаки;

жовтень 1854 р.

- початок 349-денної оборони Севастополя (в обороні міста у складі гарнізону брали участь українські полки: Чернігівський, Волинський, Полтавський, Український, Житомирський, Подільський, Галицький, два курені  Чорноморського козацького війська, козаки Азовського та Донського козацьких військ)