| Мапа сайту |
|
 |
| Категорії розділу |
|
|
|
Всього матеріалів в каталозі: 99
Показано матеріалів: 71-80 |
Сторінки: « 1 2 ... 6 7 8 9 10 » |
 Якби такі слова ми почули років 10-15 тому - то, напевно, нічого б не зрозуміли. Сьогодні це звичні фрази для школярів і студентів, для сучасного покоління, що прагне йти "в ногу з часом". Якщо ви не знаєте значень цих слів - це не страшно і зовсім не означає, що ви "лузер" (тобто невдаха). Це значить, що ви не належите до "кульного піпла" (тобто - сучасного, крутого покоління). З ним Вам буде складно "френдитися" і "коннектитися" - це означає заводити дружбу або ж товаришувати.
|
Сучасна українська мова зберігає мовну спадщину Трипілля в трьох своїх сферах – у словниковому складі (десятки слів), у звуковій будові (милозвучність і деякі близькі до неї явища, як приставні приголосні), у масиві власних назв (передусім назв річок). |
Нині багато хто покликається на працю польського мовознавця, викладача Одеської гімназії в кінці минулого століття Михайла Красуського "Древность малороссийского языка”, опубліковану в Одесі у 1880 р., а в наш час передруковану в часописі "Індо-Європа” і в перекладі українською мовою — в "Дніпрі” (1991 р., № 10), у якій автор заявляє про те, що "малоросійська мова не тільки старша від так званої старослов`янської, але й від санскриту, грецької, латинської та інших мов”. Подібні твердження часто трапляються і в статтях та монографіях сучасних авторів. |
Фрі́дріх Вільге́льм Крістіа́н Карл Фердина́нд Фра́йхер фон Гу́мбольдт — німецький філолог, філософ, лінгвіст, державний діяч, дипломат. |
Шахматов Олексій Олександрович — рос. мовознавець, академік Петерб. АН з 1899, почес. чл. НТШ з 1909. Закін. 1887 Моск. ун-т, залишений на кафедрі рос. мови і словесності, з 1890 — приват-доцент. |
Фортунатов Пилип Федорович (1848 — 1914) — російський мовознавець родом з Волоґди. проф. Моск. Університету (1876 — 1902), чл. Рос. Академії Наук (з 1902). |
Виноградов Віктор Володимирович — російський філолог, академік АН СРСР з 1946, іноземний член багатьох зарубіжних академій. |
Оле́кса Нау́мович Синя́вський — визначний український мовознавець, професор з 1920, провідний діяч у нормуванні української літературної мови 1917 — 1931, фактичний редактор остаточного тексту "Українського правопису" 1927. |
Русанівський Віталій Макарович - доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, радник дирекції Інституту мовознавства HАНУ, голова Українського комітету славістів і наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності». Тривалий час працював заступником директора і директором Інституту мовознавства, очолював Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України. Автор численних праць з українського, слов’янського і загального мовознавства. Працював над проблемами граматики, лексикології і лексикографії, правопису, історії української мови, стилістики й культури мови. |
Білецький Андрій Олександрович - український мовознавець, поліглот. Доктор філологічних наук (1952). Професор (1953). Почесний член Грецької академії наук, Кіпрської академії наук, а також Кіпрського та Грецького археологічних товариств. |
|
|
| Пошук |
|
|
|
