Якби такі слова ми почули років 10-15 тому - то, напевно, нічого б не зрозуміли. Сьогодні це звичні фрази для школярів і студентів, для сучасного покоління, що прагне йти "в ногу з часом". Якщо ви не знаєте значень цих слів - це не страшно і зовсім не означає, що ви "лузер" (тобто невдаха). Це значить, що ви не належите до "кульного піпла" (тобто - сучасного, крутого покоління). З ним Вам буде складно "френдитися" і "коннектитися" - це означає заводити дружбу або ж товаришувати.

Таких слів у сучасному вжитку безліч - ось  ще кілька: "юзати" - це щось використовувати; "ченьджитися" - звичайною українською це означає обмінюватися чимось; "файндити", "ресьорчити" - це, по-нашому, шукати.

Останнє десятиліття - було періодом бурхливих змін, які не обійшли і мову.

Та, якою розмовляють нинішні сучасні українці, і "літературний варіант" української - що далі, то більше різняться. І якщо хтось гадає, що сучасну українську мову творять сивочолі академіки в кабінетах, то дуже помиляється. Вона розвивається, а можливо, й деградує - зусиллями модних музикантів, сучасних літераторів, рекламістів з телебачення та інтернет-блогерів. Наша мова змінюється, а отже, - вона живе. Але наскільки залишається при цьому українською? Відповідь на це питання в "День української писемності та мови" шукав Андрій Сайчук.

Олег Михайлюта, він вже Фагот, з групи "Танок на майдані конго" - один з тих, до кого дослуховується молодь і на Сході, і на Заході. Він співають принципово українською. Хоча і далеко не літературною.

Фагот:

Коли ти пишеш пісню - все одно мова, вона розвиваєтся, вона змінюється, і ти використовуєш якісь там  слова, яких немає там взагалі в словнику, бо там запозичені якісь нарочиті. І починаються суперечки, а чи треба  такі слова вживати, а чи можна. А потім ми прийшли  до такого світовідчуття, що якщо поетично воно нормально, то можна використати.

Професійний філолог міг би дорікнути творцям сучасного молодіжного сленгу - а чим він власне відрізняється від суржику? Але Фагота таким не заскочити.

Олександр Сафонов три десятиліття підряд звертався з цим привітанням до українців. Якби у 70-х - він дозволив собі в ефірі вжити щось із лексики Фагота, кар'єрі диктора напевно тут таки настав би край.

В епоху радянського телебачення українська мова перебувала у законсервованому стані. Але тут був плюс - вона залишалася максимально наближеною до тодішньої літературної , згадує Сафонов.

Олександр Сафонов, диктор, народний артист України:

Це була найперша необхідність, адже на нас рівнялися всі інші - обласні районні телевізійні студії і  радіокомітети. І ми мали нести оту високу культуру мови мовлення вимови.

Дослідник сучасної української мови Олександр Григор'єв вважає, що останнє десятиліття вона розвивається надзвичайно швидкими темпами.

Але фахівця турбує інше - тотальна малограмотність у мові політиків,  рекламі, та ЗМІ.

Олександр Григор'єв:

На Хрещатику на  перукарні величезними літерами було написчано "фарубування вій та повій". Тобто люди які це все писали вони  знали, що є вії і є повії. І вона провисіла досить довго, може з півроку. І от таких курйозів смішних або не  дуже смішних дуже багато. Я колись це збирав, записував, а потім кинув, бо це вже не смішно.

Юрко Зелений, ентузіаст очищення української мови від чужинецьких впливів. Він створив власну сторінку в інтернеті, де пропонує свої відповідники запозиченим словам. Найуспішніші - новинар, замість журналіст, зголошення - замість акредитація, швидкомір - замість спідометр - вже увійшли в сучасну лексику. Деякі з цих слів - вигадані, деякі - призабуті слова з так званого Скрипниківського, забороненого Радянською владою правопису.

Письменниця, співачка і телеведуча Ірена Карпа хоч сама і з галицького Яремче, вважає, що повернутися до старого правопису вже неможливо. При цьому мову її творів також важко назвати літературною - тексти рясніють сленговими виразами і цитуванням суржику. Втім сама вона каже, що лише демонструє теперішній стан української мови.

Андрій Сайчук, Ірина Дяченко, Володимир Самченко, Олександр Понамарьов. "Подробиці тижня"