| Мапа сайту |
|
 |
| Категорії розділу |
|
|
|
| Головна » Статті » Статті, публікації. Українська мова та література |
|
У категорії матеріалів: 23
Показано матеріалів: 11-20 |
Сторінки: « 1 2 3 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Скільки слів у сучасній українській мові? Іван Романович Вихованець стверджує,1 що на це питання не зможе відповісти ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні учитель, ні учень, адже мова постійно розвивається, збагачується новими словами (застарілі, зрозуміло, відмирають). Хоча приблизну кількість слів можна назвати. Одинадцятитомний «Словник української мови» (найбільше на сьогодні зібрання) фіксує близько 135 тисяч слів (до речі, половина з них припадає на іменник).
|
 Якби такі слова ми почули років 10-15 тому - то, напевно, нічого б не зрозуміли. Сьогодні це звичні фрази для школярів і студентів, для сучасного покоління, що прагне йти "в ногу з часом". Якщо ви не знаєте значень цих слів - це не страшно і зовсім не означає, що ви "лузер" (тобто невдаха). Це значить, що ви не належите до "кульного піпла" (тобто - сучасного, крутого покоління). З ним Вам буде складно "френдитися" і "коннектитися" - це означає заводити дружбу або ж товаришувати.
|
Сучасна українська мова зберігає мовну спадщину Трипілля в трьох своїх сферах – у словниковому складі (десятки слів), у звуковій будові (милозвучність і деякі близькі до неї явища, як приставні приголосні), у масиві власних назв (передусім назв річок). |
Нині багато хто покликається на працю польського мовознавця, викладача Одеської гімназії в кінці минулого століття Михайла Красуського "Древность малороссийского языка”, опубліковану в Одесі у 1880 р., а в наш час передруковану в часописі "Індо-Європа” і в перекладі українською мовою — в "Дніпрі” (1991 р., № 10), у якій автор заявляє про те, що "малоросійська мова не тільки старша від так званої старослов`янської, але й від санскриту, грецької, латинської та інших мов”. Подібні твердження часто трапляються і в статтях та монографіях сучасних авторів. |
Тануть льодовики, з природи назавжди зникають окремі види тварин та рослин. Ці явища набули незворотьного характеру і є плодом діяльності людини. Але разом з живою природою зникає один із найунікальніших витворів людського генія - це мова. |
Такий соціально-історичний феномен, як
українське козацтво, не міг не
відбитися в українській мовній дійсності останнього пів-тисячоліття. З
цим феноменом пов'язаний передусім процес збагачення і становлення
лексичної системи загальнонародної української мови. Особливо відчутний
вплив реалії козацького життя справили на формування українського
військового лексикону. Саме завдяки військовому мистецтву українського
козацтва у нашій мові утвердились такі слова і словосполучення переважно
термінологічного вжитку, як битва, бійниця, булава, бунчук, варта,
ватаг (ватажок), відсіч, військо, військова музика, військовий табір,
військовий трубач, галера, гармата, гармаш, гаківниця, гетьман, джура,
довбиш, дріб, загін, залога, зброя, козак, комонник, компанієць,
кошовий, кошовий отаман, куля, кресало, курінний, курінний отаман,
курінь, лава, литаври, лицар, мушкет, морська гармата, наказний отаман,
наступ, обозний, осавул, отаман, пернач, пищаль, пістоль, піхотинець,
полк, полковник, полкова гармата, порох, порохівниця, похід, редут,
реєстровець, рушниця, самопал, сердюк, січовик, сотник, сотня, спис,
стрій, хорунжий, чайка (судно), чата, шабля та ін. |
 У цій рубриці містяться цікаві факти про українське слово |
 Ця стаття є спробою соціолінгвістичного
аналізу досить цікавого мовного
явища – українсько-російського суржику. Як відомо тлумачний словник дає
таке тлумачення слова «суржик» - «суміш зерна пшениці й жита, жита й
ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші». З позиції
соціолінгвістики суржик можна трактувати як побутове мовлення значної
кількості українців, в якому об'єднані лексичні та граматичні елементи
української та російської мов без дотримання літературної норми. |
Луцький
медик Олександр Харченко виявив цiкаву закономiрнiсть: нешанобливе
ставлення до рiдної мови... скорочує життя.
Звiсно ж, перша
реакцiя на таке твердження - це подив i,
м'яко кажучи, недовiра. Проте дослiдник має свої аргументи.
|
Кожен народ має свою мову. Якщо народ втрачає свою мову, він перестає бути народом. Де хозари, де половці, де обри, де ятвяги, а разом з ними і їхні культури, звичаї? Їх нема, бо нема їхніх мов. Хоч генетичні нащадки цих народів існують, але вони розчинилися в інших народах, в інших культурах. Українська нація збереглася, бо зберегла свою мову. |
|
|
| Пошук |
|
|
|
