Книга — інструмент національної ідеї, знаряддя вітчизняної педагогіки, інтелект нації. Її треба пестувати й плекати, всіляко допомагати держзамовленнями, грошима, істотними проектами. А ми змушені її створювати із важелезними економічними веригами на ногах.  Криза зачепила моїх друзів: будівельників, банкірів, ріелтеров, торговців автомобілями. У нашій же сфері не було надприбутків, величезних дивідендів, нечуваних капіталовкладень і кредитних ресурсів.

Варто сказати, що й у звичайних умовах функціонування економіки, а тим більше в умовах кризи й убогості, зростання цін і божевільної фактичної інфляції, книга завжди програватиме ковбасі… і жодні прогнози тут не потрібні. Небезпека, лихо й біль в іншому. Книга стає недоступною мільйонам людей, кому вона так потрібна. Необхідно позбутися думки, що читання — забава, аби приємно згаяти час. Філософ Іван Ільїн стверджував: «За  читанням можна взнати людину. Тому що кожний з нас є тим, «що він читає». А людей, що не читають, на жаль, стає дедалі більше.

Причин цьому багато, та головна з них — книги дорогі й дорожчають усе більше. Елітарність у сенсі недоступності книги для інтелігенції й молоді вже позначилася чітко.

Тому 2009 рік виявився цілком передбачуваним для українського книжкового ринку. Усі очікували спаду, і він настав. Галузь зберегла робочий режим і рухалася, можна сказати, весь рік за інерцією темпу, заданого в 2008 році. Продажі просіли, але все ж обвалу не відбулося, на ринку не було потрясінь, гучних банкрутств видавництв і книгопродавців, скорочення торговельних площ. Виходили бестселери, навіть відкривалися нові магазини. Але внутрішні ресурси українського книжкового ринку, що їх він підключив і використовував у 2009 році, закінчуються. На мій погляд, криза на книжковій торгівлі позначиться в 2010 році, про що свідчать попередні підсумки першого кварталу першого післякризового року.

Наше завдання проаналізувати підсумки минулого року.

Підбито перші підсумки. І сьогодні, маючи офіційну статистику за 2009 рік, зібрану й підготовлену Книжковою Палатою України й Асоціацією видавців і книгорозповсюджувачів України, ми можемо провести аналіз отриманих даних.

За даними Книжкової Палати України («Вісник книжкової палати» №12, 2009 р.), станом на грудень 2009 року вітчизняними видавництвами було випущено 12 577 назв книг і брошур загальним накладом 32 593,9 тис. примірників, що в порівнянні з аналогічними показниками 2008 року становить 62,30% за назвами й 66,28 % за тиражами.  Аналогічну ситуацію показують і результати дослідження «Динаміка змін показників діяльності видавництв України в 2009 році в порівнянні з 2008 роком», проведеного Асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів України. Відповідно до даних, які оприлюднив президент Асоціації Олександр Афонін, 71% українських видавництв зменшили обсяги продукції, що видається, в середньому на 34% у порівнянні з 2008 роком.

Як бачимо,  криза торкнулася книжкового ринку в цілому, однак, хай хоч як сумно, більшою мірою постраждали сегменти інтелектуальної літератури, а також видання книг нових, молодих авторів. Як неодноразово говорилося упродовж року, фінансово-економічна криза змусила видавництва оптимізувати (інакше - скоротити) видатки на підготовку видань із метою їхнього здешевлення. Виходячи із цього, видавництва намагалися випускати на ринок книги відомих авторів, часто перевидаючи бестселери минулих років. Кращі продажі у 2009 році забезпечувалися головним чином уже розкрученими до початку кризи проектами (авторськими й серійними брендами). Покупці в цьому випадку демонстрували одностайний консерватизм. Про це свідчать дані Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів: 70%  видавництв України знизили випуск нових видань більш ніж на 33%  за назвами у порівнянні з 2008 роком

Тому сьогодні можна вважати подвигом видання поезії, інтелектуальної літератури, «виведення» на книжковий ринок нових імен.

Останнім часом  через скорочення накладів українськими видавництвами  все частіше згадують  про ще одну проблему вітчизняного книгорозповсюдження:   відсутність книги в регіонах України.  Якщо в містах-мільйонниках книгу ще можна знайти, то в регіонах книга в «живому» вигляді відсутня. Яка радість українській провінції від того, що в Пінчук-Артцентрі проходила виставка Деміана Хьорста? Точнісінько такий стан справ і з книгами. 80 відсотків книг, що видаються в Україні, до провінції не потрапляють. Уявіть, що станеться з людиною, якщо до значної частини його організму кров не надходить! Капілярна система величезної країни розладнана... Багато хто скаже, але є ж Інтернет. Надії на Інтернет — ілюзії. Якщо немає підручників, жоден Інтернет не допоможе, оскільки, щоб щось важливе й розумне в ньому знайти, треба знати про існування цих скарбів людської думки. Звідки можна довідатися? Правильно, із книг. Інакше Мережа слугуватиме лише для пошуків порнографії тощо.

 Криза неплатежів від торговельних мереж,  відсутність книгарень у регіонах та інші проблеми українського книгорозповсюдження змусили видавців України знову дуже активно піднімати питання про створення державної системи розповсюдження книг.

Отже, підсумуємо.

Прогнози, які давали аналітики на початку 2009 року щодо розвитку ситуації на книжковому ринку, в цілому справдилися. Ситуація з кількісними показниками книжкового випуску в нашій країні справді виявилися помітно гіршими, ніж у благополучному 2008 році. Однак головне, у чому, на щастя, не виявилися правими аналітики, полягає в тому, що галузь, зробивши крок назад у кількісних показниках своєї діяльності, не втратила  кількість суб´єктів, що виробляють національний книжковий продукт. Іншими словами, скорочення кількісних і обсягових показників книговидання відбулося не за рахунок масової ліквідації видавництв, а за рахунок більш-менш рівномірного зменшення діяльності видавництв по всьому ринку.

Видавці  в кризовий рік виявили життєстійкість, зробивши все можливе, щоб зберегти і себе, і свої проекти.

Сьогодні українська книжкова галузь, образно кажучи, нагадує весняну квітку, що за сприятливих умов може й повинна розпрямитися й розквітнути, та якщо зима продовжиться ще трішечки, то… Але не хочеться про сумне… Вдалого всім нам року!