Мовознавчу діяльність професор Чередниченко І.Г. розпочав у тридцятих роках XX ст., працюючи з 1918 р. учителем так званих початкових училищ у Краснодарському краю, підготовкою підручників з російської мови для початкових класів сільських та національних (адигейських) шкіл Північного Кавказу. Він, українець за національністю і козак, як сказано в його автобіографії, за соціальним станом, народився 8 березня 1898 року в станиці Калузькій на Кубані в родині хлібороба-бідняка. І.Чередниченко закінчив у 1915 році Кубанську вчительську семінарію, у 1935 році – Краснодарський педінститут і був залишений асистентом кафедри російської мови. З 1938 по 1940 рр. І.Г. Чередниченко заочно навчається в аспірантурі при Ленінградському педінституті ім. Герцена при кафедрі російської мови зі спеціальності "Слов’яно-російське мовознавство".
У червні 1940 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему: "Відносна підрядність в системі підрядних речень сучасної російської мови" і отримав ступінь кандидата філологічних наук. 1 вересня 1940 р. його обирають деканом філологічного факультету і завідувачем кафедри російської мови Нальчицького педінституту. У 1941 р. ВАК затвердив його в званні доцента. Під час другої світової війни він – декан факультету мови і літератури одного з учительських інститутів Туркменії.
У вересні 1944 р. І.Г.Чередниченко переїздить на Україну. Він працює завідувачем кафедри російської мови Полтавського педагогічного інституту (до 20 січня 1946 р.). З 20 січня 1946 р. по 8 січня 1947 р. працює завідувачем кафедри української мови Ужгородського університету, потім переїздить до м. Львова, де очолює кафедру української мови Львівського університету. З 1950 р. по 1952 р. – завідує кафедрою української мови Ніжинського педінституту. Потім переїздить у м. Глухів Сумської області, де також керує кафедрою української мови та працює на посаді директора з навчальної та наукової роботи.
У липні 1955 р. І.Г.Чередниченко переїжджає в Чернівці, де також очолює кафедру української мови аж до 1963 року. На той час І.Г.Чередниченко був відомим мовознавцем. Він мав 20 років вузівського стажу. У списку його наукових праць – 11 наукових статей, 6 книг та посібників для середньої та початкової школи.
Саме на чернівецький період життя і педагогічної діяльності припадають, на наш погляд, найбільші мовознавчі успіхи вченого.
За роки праці в Чернівецькому університеті він показав себе здібним керівником кафедри, одним з кращих викладачів мовознавчих дисциплін. За програмою, складеною І.Г.Чередниченком, члени кафедри починають укладати словник буковинських говорів. За його ініціативою на філологічному факультеті було створено наукове об’єднання лінгвістів, регулярно проводяться лінгвістичні читання. У 1957 році за дорученням Міністерства освіти України він склав програму з курсу "Сучасна українська літературна мова" з великою так званою методичною запискою до неї. Саме за цією програмою він підготував "Збірник вправ з сучасної української мови" (обсягом 20 друк. арк.), який вийшов двома виданнями – 1955 р. та 1958 р. У 1957 р. перевидається його праця "Методика преподавания русского языка в школах с украинским языком обучения", в якій автор пропонує оригінальну методику порівняння, зіставлення фактів споріднених мов.
У 1959 році як навчальний посібник для студентів філологічного факультету Чернівецького університету побачила світ праця І.Г. Чередниченка "Складнопідрядні речення в сучасній українській мові" (8, 5 друк. арк.), яка за своєю новизною щодо трактування суті складнопідрядних речень та оригінальністю і глибиною принципів їх класифікації не втратила своєї актуальності і до сьогодні. На його праці посилалися в свій час акад. Виноградов В.В., чл.-кор. Борковський В.І., проф. Галкіна-Федорук Є.М., проф. Поспєлов Н.С. та ін.
У 1960 р. ВАК затвердив І.Г. Чередниченка у званні професора. На чернівецький період творчості І.Г.Чередниченка припадає і його праця "Нариси з загальної стилістики" (31 друк. арк.), яка побачила світ у 1962 році у видавництві "Радянська школа" в м. Києві. У 12 розділах цієї праці висвітлено основні стилістичні властивості фонетики, морфології та синтаксису сучасної української літературної мови. Праця стала одним з кращих посібників для студентів філологічних факультетів університетів та педінститутів. У квітні 1963 р. І.Г. Чередниченко захищає її як докторську дисертацію. Теоретичні положення праці підтверджуються посиланням на науковців-україністів, русистів, славістів та дослідників інших мов. За повнотою охоплення стилістичних явищ української мови і фактичним матеріалом, який репрезентує всі функціональні стилі української мови, ця праця не знає собі рівних у галузі стилістики.
На жаль, у серпні 1963 р. І.Г. Чередниченко у віці 65 років через певні життєві обставини залишає Чернівці і повертається у Краснодар, де працює завідувачем кафедри російської мови в педінституті.
У вересні 1968 р. у Чернівці прилинула сумна звістка – професора Чередниченка І.Г. не стало.
