Основою мови слов’яно-молдавського Літопису Макарія XV-XVI ст. є староукраїнська мова у тому вигляді, у якому вона склалась у діловому письменстві після падіння редукованих. Але крім живої мовної традиції у ньому відбитий і другий південнослов’янський вплив. З погляду розвитку тогочасної літературної мови другий південнослов’янський вплив дослідники у цілому вважають корисним. Це був перший прояв боротьби за унормування літературної мови у східних і південних слов’ян [2, с.140]. Завдяки йому наша література збагатилась новими жанрами (історичні твори, вірші та ін.), а літературна мова — лексичними і синтаксичними засобами. 
Уживання в надмірній кількості всіх цих рис у Літописі Макарія спричинило появу довгих ритмічно організованих періодів, насичених асонансами, внутрішніми римами та іншими словесними "прикрасами”. Вплив стилю "плетіння словес” у Літописі Макарія, за нашими спостереженнями, дуже помітний, однак у ньому яскраво проступають і риси живої мови українців Молдавії та Буковини XIV-XVI століть. Тетяна Букер Науковий керівник — доц. Перепелиця С.С. Використана література: 1. Літопис Макарія // Славяно-молдавские летописи XV-XVI вв. / Составитель Ф.А.Грекул. — М.: Наука, 1976. — С.75-93. 2. Плющ П.П. Нариси з історії української літературної мови. — К.: Рад. школа, 1958. — 290 с. 3. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. — К.: АртЕк, 2001. —391 с. 4. Станівський М.Ф. Спостереження над мовою буковинсько-молдавських пам’яток XIV-XVIII ст. // Питання історії і діалектології східнослов’янських мов. — Чернівці, 1958. — С.3-21.
| 
