Є гарнітури на всі випадки життя, сучасні і з багатовіковим використанням. Наприклад, Times, яка відрізняється офіційністю і підвищеною легкістю читання. Є гарнітури з характерними рисами стилю і пластики певних епох, які теж застосовують завжди. Наприклад, гарнітура Garamond, відома грацією і елегантністю.

Вибір гарнітури для видання серйозної художньої літератури визначатиметься не тільки найкращою читабельністю символів, але і їх естетичними особливостями. Традиційно вважаються найлегшими для читання гарнітури епох ренесансу і бароко, а також зроблені за їх мотивами. Наприклад, антикви одні фахівці вважають такими ж популярними, інші вважають їх дуже пов'язаними із стилем ампір і, завдяки особливостям пластики, такими, що вимагають дещо більшого кегля в наборі (12–14 пунктів). І ті, і інші не треба застосовувати в газетному наборі і за друку на неякісному папері.

Газетні гарнітури XIX століття в белетристиці застосовуються рідко, як і гротески, зате більш застосовні в наборі тексту в «складних умовах». Західні фахівці відзначають велику вживаність і нейтральність гротесків, зроблених в «теплих ренесансних пропорціях». Рідко застосовуються єгипетські шрифти і звичайно близькі до них за пластикою шрифти друкарських машинок і інших технічних пристроїв. Шрифт друкарської машинки, що з'явився в XIX столітті, – це швидше каліграфія XX століття.

Західні автори виділяють такі якості гарнітури, як «нейтральність» і «прозорість». Нейтральність свідчить про доцільність застосування якої-небудь гарнітури в певних типах літератури.) Прозорість,комунікабельність гарнітури свідчить про можливість її використовування в парі з іншою гарнітурою для кращої структуризації інформації. Вибір залежить від оформлювача тексту, але відомо, що найбільш гармонійно виглядають поряд гарнітури одних пропорцій і духу.

Коли говорять про «прозорість» (сумісність) різних гарнітур, то звичайно згадують про особливу гармонійність сумісного використання гарнітур одного автора, що мають помітну відмінність в пластиці і споріднені особливості в пропорціях (наскільки це можливо в різних шрифтових видах). Як приклад можна назвати гарнітури Самнера Стоуна – Sans і Serif, Герарда Унгера – Demos, Praxis, Flora, гарнітури Кудряшевська і Буквар.

Треба враховувати, що погляди на легкість, прозорість для читання, і просто мода постійно змінюються, особливо в акцидентній типографіці, і те, що здавалося неможливим вчора, може стати модним завтра.

Пропорційні і моноширинні шрифти. Букви алфавіту мають різну ширину. Різноманіття контурів букв і їх ширини – головна причина складності типографіки. За співвідношенням символів по ширині всі шрифти діляться на пропорційні і моноширинні.

Пропорційним (рис. 12) називають шрифт з кеглями різної ширини. Більшість існуючих шрифтів пропорційні. Пропорційні шрифти можуть бути рівноширинними і різноширинними.

В рівноширинному шрифті символи прагнуть єдиної ширини, крім найвужчих і найширших. Якщо в шрифті букви «О», «Н» і «В» приблизно однієї ширини, то він рівноширинний. Символи в рівноширинних шрифтах, природно, нерівної ширини, але вони виглядають оптично однаковими. Це додає шрифту значної строгості, навіть сухості.

Різноширинний шрифт – той, в якому яскравіше за все виражена різниця між широкими і вузькими літерами. В різноширинному шрифті «О» прагне до форми кола, «Н» – квадрата, «Е» – половини квадрата і т. д.

Моноширинні шрифти мають однакову ширину всіх символів.

Рис. 12. Зіставлення пропорційного та моноширинного шрифтів

Моноширинні шрифти застосовуються в програмуванні, а також в тих випадках і пристроях, коли робота з «нормальними зображеннями» шрифту утруднена або неможлива із технічних причин. В графічному дизайні моноширинні шрифти застосовують для створення певної стилістики (рис. 13).

Рис. 13. Приклад моноширинного шрифту

Самий відомий моноширинний шрифт – Courier. Моноширинні шрифти застосовують в додатках, де бажано символи кожного вертикального рядка вирівнювати у вузьких вертикальних стовпцях. Цифри в більшості шрифтів мають однакову ширину. Моноширинність дозволяє легко вирівнювати числа у фінансових і математичних таблицях. З моноширинними шрифтами ми зустрічаємося також на касовому чеку, на панелі принтера тощо (рис. 14). Наприклад, під час проектування шрифту OCR-B перед А. Фрутигером стояла задача створити моноширинний шрифт таких пропорцій і пластики, щоб літери найсильніше відрізнялися одна від одної, і щоб прочитувальний промінь мав найменше шансів помилитися.

Рис. 14. Приклад застосування моноширинного шрифту