В рядках звичайного тексту всі букви розташовуються на невидимій лінії – лінії шрифту (рис. 3). Для того, щоб різні шрифти можна було суміщати на одному рядку, положення лінії шрифту в межах майданчика кегля визначається з кодів шрифтового файлу.

Відстань між рядками або інтерліньяж виражається в пунктах і вимірюється від лінії шрифту одного рядка до лінії шрифту попереднього рядка. Крім того, лінія шрифту першого рядка сторінки є початковою точкою, від якої починається розміщення решти тексту даної колонки (полоси набору).

Розмір рядкових букв шрифту визначається як відстань від лінії шрифту до вершини рядкової букви «x» і називається зростом рядковихсимволів. Лінія, проведена на цій висоті і паралельна лінії шрифту, називається середньою лінією.

В процесі історичного розвитку зростання рядкових літер неодноразово мінялося. Вважається, що шрифт з крупним очком букв читається легше, а на екрані монітора додавання навіть 1 пікселя до зростання рядкових букв підвищує їх розбірливість.

До верхніх виносних елементів відносяться штрихи рядкових літер, що виступають за середню лінію. Нижні виносні елементи – це елементи літер, які опускаються нижче лінії шрифту. Розмір виносних елементів звичайно стримується розміром майданчика кегля, на якому вони розміщуються.

Рис. 3. Елементи літер кирилиці

1. Напівапрош.
2. Верхній виносний елемент.
3. Каплевидний елемент.
4. Майданчик кегля.
5. Висота прописної літери.
6. Інтерліньяж.
7. Висота рядкової літери.
8. Діактричний знак, акцент.
9, 10. Зарубка, сериф.
11. Сполучний штрих.
12. Внутрішньолітерний просвіт.
13. Нижній виносний елемент.
14. Кінцевий елемент.

Зарубки. Зарубками називають розчерки на кінцях основних штрихів, що зазвичай злегка розширяються. Шрифти діляться на шрифти із зарубками (serif) і без зарубок (sans serif – без штрихів). Зарубки – не тільки декоративні елементи. Вони грають важливу роль в сприйнятті шрифту, допомагаючи відділити один символ від іншого і виявити окремі букви. Вони упорядковують горизонтальну текстуру шрифту. Шрифти із зарубками більш розбірливі, їх легше сприймати і розпізнавати, значить, текст швидше і легше читається.

Зарубки з округленням з'єднуються з основним штрихом букви плавною кривою. Зарубки без округлення утворюють з основним штрихом різкий кут, букви мають виразно незграбну форму. Зарубки з округленням пом'якшують загальне враження від шрифту, зарубки без округлення – усилюють чіткість. Дуже тонкі волосяні зарубки створюють формальне враження, а клиновидні зарубки трикутної форми додають тексту ефект гравірування.

Взаємозв'язок розміру кегля і пропорцій шрифту. Коли кегль шрифту збільшується, то здається, що пробіли збільшуються швидше за символи, що створює враження дуже розрідженого набору. Апроші в тексті з крупним кеглем завжди потребують зменшення для компенсації цієї ілюзії.

Для дрібних кеглів розробники шрифту збільшують зріст рядкових літер, що робить їх більш виразними. Дрібний шрифт отримує більш широкі штрихи, що збільшує його насиченість і забезпечує кращу «колірну відповідність» із символами крупнішого шрифту, який застосовується разом з ним. Дрібні літери роблять трохи ширшими, щоб збільшити внутрішньолітерний просвіт і зробити відстань між штрихами більш помітною. В результаті фарба не заливає тонкі пробіли, що сприяє кращій якості друку. На рис. 4 гарнітура Times New Roman, створена для текстового набору, зіставлена з гарнітурою Times New Roman Small для газетних рядкових оголошень.

Рис. 4. Рисунок шрифту залежить від кегля, для якого він розробляється

Насиченість. Насиченість шрифту визначається товщиною основних штрихів букв. (рис. 5). Насиченість може змінюватися в різних майстер-зразках, щоб компенсувати візуальні зміни в буквах залежно від кегля. Більш дрібні букви повинні бути трохи насиченішими. Насиченість шрифту може визначатися історичними, практичними або естетичними причинами. Більш-менш світлі варіанти насиченості книжкового шрифту називають нормальним (regular), середнім (medium) або книжковим(book). Шрифт, чия насиченість відмінна від середньої, називають наджирним, жирним, напівжирним, світлим або надсвітлим.

Рис. 5. Шрифти в гарнітурі відрізняються насиченістю

Нахил (постановка очка). У прямих шрифтів основні штрихи таких букв, як «T» і «I», перпендикулярні лінії шрифту. За іронією долі, перший прямий шрифт (roman – «прямий» з англ.) з'явився в 15 столітті в Римі.

Ширина символів. Відносна ширина у різних символів сильно відрізняється. Шрифт із збільшеною шириною літер, званий широким (extended, expanded) використовується для виділення, а не для набору тексту, оскільки широкі букви нелегкі для читання. Шрифт з вузьким зображенням може називатися вузький (narrow), звужений (condensed), тонкий (thin), стислий (compressed), дуже вузький (extra condensed), ультра вузький (ultra condensed).