Вчені завершили роботу над словником мертвої мови древньої Месопотамії, витративши на це 90 років.

Ніхто достеменно не знає, як лунала та мова...

Ассирійським та Вавилонським - діалектами, разом знаними як Аккадська мова - не розмовляють вже майже дві тисячі років.

Але створювати словник цієї мови в Чикагському університеті почали ще в 1921 році.

"Це наче дивитися крізь вікно на тисячі років назад у минуле", - сказав професор Метью Столпер, який працював над словником.

Древнє життя і кохання

Словник уклали шляхом вивчення текстів на глиняних та кам'яних скрижалях, велику кількість яких виявили на території стародавньої Месопотамії - цивілізації, яка існувала між річками Тигр та Євфрат, переважно на території сучасного Іраку, а також Сирії та Туреччини.

Рельєф лева на стінах стародавнього Вавилону

Попри те, що в наші дні стародавні греки, римляни та єгиптяни посідають суттєвіше місце як в колективній свідомості, так і в навчальних програмах, в 19-му столітті найбільше захоплення викликала Месопотамія, або, як її ще називають, Межиріччя. Частково через те, що дослідники шукали доказів деяких біблійних історій.

Саме Біблія довгі роки була єдиним джерелом відомостей про невідому науці цивілізацію. Одна із найвідоміших легенд - про будівництво вежі в місті Вавилон, яке розташовувалося в Месопотамії. Згідно з нею, чотири тисячі років тому всі люди жили в Межиріччі і розмовляли єдиною мовою.

Розкопки на території Іраку почалися в 1850-х роках. Але на численних знайдених скрижалях не вдавалося прочитати бодай слова, оскільки мова була давно мертвою. Як виявилося через багато років перекладів, на тих табличках були записані медичні та юридичні відомості, епос, любовні листи і послання до богів.

Зразок клинописного письма зі стародавнього міста Вавилон.

"Ми маємо нагоду прочитати праці стародавніх поетів, філософів, магів і астрономів, наче вони писали англійською", - тішиться доктор Ірвінг Фінкель, який займався підготовкою словників із 1970-х років і входить до числа 90 експертів з різних кутків світу, що загалом працювали над ними.

Письмо, за допомогою якого записані всі ці послання, - клинопис - вважають найстарішим у світі, свої витоки з нього брали більш відомі нині ієрогліфи. Клинопис спершу використовували для запису шумерської мови, але згодом за допомогою клиновидних символів на глиняних скрижалях передавали ассирійську та вавилонську мови.

На тих скрижалях є й описи Вавилонської вежі. Згодом вчені та археологи довели, що вона справді існувала, знайшовши її фундамент.

Далекі у часі, близькі за духом

Редактор словника професор Марта Рот каже, що найбільше вражає схожість, а не відмінності, які виявили під час досліджень між тогочасною цивілізацією і нашими днями.

Ассирійська зала у Іракському національному музеї в Багдаді

"Ми радше зіткнулися із дуже знайомим нам світом, аніж зі світом чужинців", - каже професор Рот, описуючи людей, яких цікавили особисті стосунки, любов, емоції, влада і практичні речі, як зрошення або обробка земель.

Але понад дві з половиною тисячі років тому дуже складний для передачі клинопис почала витісняти арамейська мова, яку значно простіше передавати на письмі. Нею і досі розмовляють сучасні ассирійці.

Щодо аккадської мови, то значення деяких її слів залишається невідомим. Їх переклад - справа "свіжих голів", кажуть науковці, які укладали словник.

Чикагський ассирійський словник вийшов енциклопедичним, він включає 21 том і майже два мільйони статей. Зібрання коштує майже дві тисячі доларів, хоча в мережі можна безкоштовно вивчати електронну версію.

За матеріалами ВВС